Розвиток образотворчого мистецтва в Україні веде свій відлік з прадавніх часів . Знахідки археологів , зокрема , періоду трипільської та скіфської культур , вирізняються майстерною технікою виконання і засвідчують високий мистецький рівень витворів предків сучасних українців .

Повніше дійшли до нас зразки мистецтва Київської Русі , яке розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було пов ' язане з церквою і християнською вірою . Провідні жанри образотворчого мистецтва Руської держави – мозаїка , фреска , іконопис та книжкова мініатюра . Цілий світ давньоруського мистецтва в єдиному ансамблі архітектури , живопису і декоративно - прикладного мистецтва дійшов до нас у київському Софійському соборі , який зберіг єдині в усій Європі зразки світського монументального живопису Х I ст . Аж до XVII ст . головними художніми творами в Україні залишалися ікони .

Перехідну роль між іконописом і світським портретним живописом займали так звані парсуни – портрети , виконані прийомами іконописної техніки . Заможні сім ' ї козацької старшини масово замовляли свої портрети . Розквіт світського портретного живопису припадає на другу половину XVIII ст . В цей же час багато талановитої української молоді навчається в петербурзькій Академії мистецтв . Так , найвідоміші художники Росії того часу : Д . Левицький – родом з Києва , В . Боровиковський – з Миргорода . Українцем був творець історичного жанру російського академічного мистецтва А . Лосенко .

В ХІХ ст . на східноукраїнських землях спостерігалася певна українсько - російська єдність в образотворчому мистецтві . Хоча на той час головним центром освіти в Російській імперії продовжує залишатись Академія мистецтв у Петербурзі , багатьох художників приваблює Україна – “ нова Італія ”, як її тоді називали .

Відомий російський художник В . Тропінін говорив , що Україна замінила йому Академію . Він багато років жив і працював на Поділлі і присвятив українській темі велику кількість портретів : “ Дівчина з Поділля ”, “ Хлопчик з сокирою ”, “ Весілля в селі Кукавці ”, “ Українець ”, “ Портрет подільського селянина ”.

У Петербурзькій Академії мистецтв навчався і геніальний український поет і художник Т . Шевченко , проте зовнішні обставини – заслання та заборона малювати – перешкодили розкритися в повній мірі його живописному таланту . У романтичних картинах “ Селянська родина ”, “ Циганка - ворожка ” та інших уже помітний відхід від чистого академізму . Різнобічний талант митця досяг висот і в художній графіці ( серія “ Живописна Україна ” тощо ) –  1860 року Т . Шевченку було присвоєно звання академіка гравюри Петербурзької академії мистецтв .

Тісно пов ’ язаною з Україною була доля великого художника - мариніста І . Айвазовського , який значну частину життя провів у рідній Феодосії і заповів цьому місту свою картинну галерею . Українська тема звучить у таких його роботах як “ Очерети на Дніпрі поблизу містечка Алешки ” та унікальній для художника жанровій картині “ Весілля на Україні ”.

Новаторською для пейзажу стала творчість А . Куїнджі , який народився поблизу Маріуполя . Перша ж виставлена ним картина – “ Ніч на Дніпрі ” – стала сенсацією в Петербурзі . Художник володів тонким мистецтвом передавати на полотні гру світла і повітря .

Головна тенденція образотворчого мистецтва другої половини XIX – рух до реалізму – з найбільшою силою прозвучала у творчості членів “ Товариства пересувних художніх виставок ”. Найзнаменитіший живописний портрет Т . Шевченка написано ініціатором створення та ідейним керівником товариства передвижників І . Крамським . Багато художників - передвижників були родом з України : М . Ге , О . Литовченко , М . Ярошенко .

Родом з - під Чугуєва був російський художник - реаліст І . Рєпін . Він часто приїжджав на батьківщину , не раз гостював у маєтку Качанівка українських меценатів Тарновських . У Качанівці Рєпін створив перші етюди до знаменитої картини “ Запорожці пишуть листа турецькому султану ”.

Видатним майстром побутового жанру був М . Пимоненко . Більшість його робіт , написаних на теми селянського життя , відрізняються щедрістю , емоційністю , високою живописною майстерністю : “ Святочні ворожіння ”, “ Весілля в Київській губернії ”, “ Проводи рекрутів ”, “ Свати ”, “ Жнива ”, “ По воду ”, “ Ярмарок ”, інші . Пимоненко – автор близько 715 картин і малюнків . Він один з перших у вітчизняному малярстві поєднав побутовий жанр і поетичний український пейзаж , заснував у Києві художню школу .

„ Шукачем сонця ” називали В . Орловського , одного з основоположників нового українського реалістичного пейзажу . Найкращим українським портретистом кінця XIX – початку XX століть вважається О . Мурашко – учень Рєпіна .

Поєднання мистецтва з усвідомленням національної ідеї вперше відбувається в творчості С . І . Васильківського . Свою майстерність він повністю віддає Україні : пише пейзажі Подніпров ' я , Поділля , Слобожанщини , архітектурні пам ' ятники , жанрові картини , історичні полотна ( зокрема “ Козаки в степу ”, “ Козача левада ”, портрет Т . Шевченка ). Одночасно вивчає і збирає пам ' ятки старовинного українського мистецтва . У 1900 р . Васильківський спільно з художником - баталістом М . Самокишем створює альбом “ З української старовини ” (1900 р .), коментарі до акварелей Васильківського пише історик Д . Яворницький .

Розвиток живопису в Україні у післяреволюційні роки на початку ХХ століття проходив у боротьбі художніх течій і напрямів . Поряд з тими , хто стояв на позиціях традиційного реалізму , творили прихильники футуризму , формалізму ( наприклад , розписи В . Єрміловим Харківського партійного клубу ). Крім масових агітаційних форм образотворчого мистецтва , помітного прогресу досягла станкова графіка та живопис . У галузі станкової графіки працювали М . Жук , І . Падалка , В . Заузе . У живописі найбільш відомими були полотна К . Костанді , Ф . Кричевського , О . Мурашка , М . Самокиша . Г . Нарбут оформив перші українські радянські книги і журнали “ Мистецтво ”, “ Зорі ”, “ Сонце труда ”. У Західній Україні в перші післяреволюційні роки працювали І . Трут , О . Монастирський , І . Курплас .

Київський художній інститут став справжнім центром авангардного образотворчого мистецтва . Сюди в цей час повертається всесвітньовідомий Казимир Малевич – основоположник супрематизму , в якому зображення складалося зі сполучень найпростіших геометричних фігур . Значний вплив на творчість Малевича , за його власними словами , справили культура і побут українського села .

Яскравою сторінкою став український авангард початку століття , представлений іменами художників О . Богомазова , М . Бойчука , А . Петрицького та ін . М . Бойчук започаткував новий напрям монументального мистецтва ХХ ст . неовізантизм , поклавши в його основу органічне поєднання традицій давньоруського іконопису з конструктивними особливостями візантійського живопису . На жаль , багато видатних художників ( М . Бойчук , В . Седляр , І . Падалка та ін .) були знищені комуністичним режимом в часи репресій .

Український живопис 60-80 рр . ХХ століття , характеризувався негативними тенденціями партійного диктату соцреалізму , що насаджував народницький академічний стиль XIX ст ., пропагандизм і догматичність . Крім того , згідно з гаслом про те , що мистецтво повинне бути зрозумілим “ широким масам трудящих ”, на творчий експеримент , пошук нових форм була фактично накладена заборона . Водночас , продовжували творити такі видатні художники , як О . Шовкуненко , Т . Яблонська , М . Дерегус , В . Касьян .

Сьогодні твори Т . Яблонської , І . Марчука , Ф . Гуменюка , А . Чебикіна , О . Бородай та інших відомі далеко за межами України .

Поряд з канонічним та академічним малярством ще з княжих часів в Україні розвивається унікальний жанр “ народної картини ”. Образи “ Козака Мамая ” та “ Козака з бандурою ” стали знаковими для українського мистецтва . Як елемент народного побуту , ці картини стали відображенням характеру і світогляду українського народу . ХХ ст . подарувало ціле гроно талановитих майстрів народного живопису , які у своїй творчості розвивають барвисті й фантастичні образи , породжені уявою і реалізовані за законами стилістики народного малярства XVI ІІ – ХІХ століть і українського декоративного розпису . Це Ганна Собачко - Шостак , Параска Власенко , Наталя Вовк , Параска Хома , Марія Приймаченко , Никифор Дровняк , Катерина Білокур , Іван Сколоздря та ін .